Intro
Світ повен казок
і в них не розібратись
Куди йти кого
слухати де й кому поклонятись
Кожен бачить
дорогу та не має шляху
І щастя ближче до
того хто вже не вартий його
Гордість вище ніж
розум, «Я» дорожче за «хтось»
Називати людьми їх?
А по моєму це «щось»
Що не варте
уваги, й не заслуговує слів
Яких я не
промовлю,краще стримуй свій гнів
Хто ти подивися
на себе і висновки
нехай залишаться
в пам’яті твоїй назавжди (завжди пам’ятай)
Хто ти, не дивися
на інших собою стань, не ступай по слідах своїх двічі
Пам’ятай (ти
вартий цього)
Кожне влучне
питання чомусь зводиться в жарт
Та тільки
пройдений фініш робить логічним той старт
Де відсутні
вимоги до учасників гри,
Бо ніхто вже не
грає, хочеш лаври? Бери!
|